1. Словник української мови Грінченка

загуснути

Загуса́ти, -саю, -єш

сов. в. загуснути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Грин. II. 164. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. Канев. у. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загуснути — загу́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загуснути — див. загусати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загуснути — ГУ́СНУТИ (ставати густим), ГУСТІ́ТИ, ЗГУ́ЩУВАТИСЯ, ЗГУЩА́ТИСЯ, ЗАГУСА́ТИ, ГУСТІ́ШАТИ (ставати густішим); В'Я́ЗНУТИ (ставати в'язким); ЗАСТИГА́ТИ (охолоджуючись); ЗАПІКА́ТИСЯ, СПІКА́ТИСЯ, СКИПА́ТИСЯ, ЗГОРТА́ТИСЯ (про кров, сльози — братися згустком)... Словник синонімів української мови
  4. загуснути — Загу́снути, -гу́сну, -гу́снеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загуснути — ЗАГУ́СНУТИ див. загуса́ти. Словник української мови в 11 томах