задекретувати
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш
гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. К. ХП. 32. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути. К. ХП. 128.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me