задріжати
Задріжати, -жу, -жи́ш
гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Задріжати, -жу, -жи́ш
гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.