заживатися

Зажива́тися, -ва́юся, -єшся

сов. в. зажитися, -живуся, -ве́шся, гл.

1) Заживаться, зажиться, долго прожить гдѣ. Зажилась Улита у родичів. Левиц. І. 406.

2) Богатѣть, разбогатѣть. З чого ти, брате, так заживсь? Був бідний, а тепер нема багатчого від тебе. Грин. II. 250.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заживатися — зажива́тися дієслово недоконаного виду довго жити, затримуватися у кого-небудь, десь розм. Орфографічний словник української мови
  2. заживатися — -аюся, -аєшся, недок., зажитися, -ивуся, -ивешся, док., розм. Довго жити, гостювати, затримуватися у кого-небудь, десь. || Жити довше звичайного віку людини, жити надто довго. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заживатися — ЗАЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док., розм. Довго жити, гостювати, затримуватися у кого-небудь, десь. Прийшов тесть до зятя на різдво у гості та й зажився, так що вже празники пройшли, а він все живе (Україна.. Словник української мови в 11 томах