1. Словник української мови Грінченка

заздріти

За́здрі́ти, -рю́, -ри́ш

гл.

1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. О. 1861. III. 96. Заздріла що у дворі багато людей. Конст. у.

2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди. Федьк. II. 80.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заздріти — за́здрі́ти дієслово доконаного виду побачити діал. Орфографічний словник української мови
  2. заздріти — заздрю, заздриш, док., перех., діал. Побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заздріти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  4. заздріти — ЗА́ЗДРІ́ТИ, за́здрю́, за́здри́ш, док., перех., діал. Побачити. Отсе-то вони [парубки], заздрівши дівчат, потягнули за ними (Кв.-Осн., II, 1956, 19). Словник української мови в 11 томах