1. Словник української мови Грінченка

закарбувати

Закарбува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Сдѣлать зарубки.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закарбувати — закарбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закарбувати — див. закарбовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закарбувати — ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. закарбувати — ЗАКАРБУВА́ТИ див. закарбо́вувати. Словник української мови в 11 томах