закепкувати
Закепкува́ти, -ку́ю, -єш
гл. — з кого. Посмѣяться надъ кѣмъ; начать надъ кѣмъ смѣяться, насмѣхаться.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закепкувати — закепкува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- закепкувати — -ую, -уєш, док., розм. 1》 неперех., з кого – чого і над ким – чим. Почати кепкувати, глузувати з кого-, чого-небудь. 2》 перех., розм. Висміяти кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закепкувати — ЗАКЕПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. неперех., з кого-чого і над ким-чим. Почати кепкувати, глузувати з кого-, чого-небудь. Уся дружина засміялася, коли кесар зволив закепкувати собі зі Скліра (Оп., Іду.., 1958, 108). 2. перех., розм. Словник української мови в 11 томах