1. Словник української мови Грінченка

закладка

За́кладка, -ки

ж.

1) Отрѣзокъ отъ другого колеса, надѣваемый на ось, если колесо коротко въ рукавѣ. Н. Вол. у.

2) Складка.

3) Закладка (въ книгѣ). ум. за́кладочка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закладка — за́кладка іменник жіночого роду у книзі закла́дка іменник жіночого роду закладання Орфографічний словник української мови
  2. закладка — I [закладка] -дкие, м. (на) -адз'ц'і, р. мн. -док (у книзі) II [закладка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, р. мн. -док (закладання) Орфоепічний словник української мови
  3. закладка — I з`акладка-и, ж. Смужка паперу, тасьма і т. ін., що закладається у книгу, зошит і т. ін. для позначення потрібного тексту. II закл`адка-и, ж. Те саме, що закладання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закладка — В гірничій справі заповнення порожнин, що залишаються після видобутку корисних копалин, породою; застосовується з метою захисту верхніх шарів від провалу. Універсальний словник-енциклопедія
  5. закладка — ЗАКЛА́ДКА, и, ж. Смужка паперу, тасьма і т. ін., що закладається у книгу, зошит і т. ін., для позначення потрібного тексту. Папка знову лягає на місце, але в ній стирчить уже кілька закладок (Кол., Терен.., 1959, 259). ЗАКЛА́ДКА, и... Словник української мови в 11 томах