закладчини

Закладчини, -чин

ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закладчини — закла́дчини множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. закладчини — -чин, мн. Те саме, що закладини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закладчини — ЗАКЛА́ДЧИНИ, чин, мн. Те саме, що закла́дини, Словник української мови в 11 томах