законяти

Законя́ти, -ня́ю, -єш

сов. в. законити, -ню, -ниш, гл. Зараждать, зародить. Яке його Господь законне, таке воно й є. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me