закопотіти

Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками.

2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закопотіти — закопоті́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. закопотіти — -очу, -отиш, док., діал. Почати копотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закопотіти — ЗАКОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., діал. Почати копотіти; затупотіти. Галя собі повернулася, скочила в двір, защепнула хвіртку і — тільки чутно — закапотіла двором (Мирний, II, 1954, 142); Ущухло поле. Тільки коні Закопотіли там то там (Греб., І, 1957, 109). Словник української мови в 11 томах