закопотіти
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл.
1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками.
2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закопотіти — закопоті́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- закопотіти — -очу, -отиш, док., діал. Почати копотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закопотіти — ЗАКОПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., діал. Почати копотіти; затупотіти. Галя собі повернулася, скочила в двір, защепнула хвіртку і — тільки чутно — закапотіла двором (Мирний, II, 1954, 142); Ущухло поле. Тільки коні Закопотіли там то там (Греб., І, 1957, 109). Словник української мови в 11 томах