закота

Зако́та, -ти

ж. = закот. комірі съ закотою носятъ дівчата. Чуб. VII. 427.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закота — див. перешкода Словник синонімів Вусика