закота
Зако́та, -ти
ж. = закот. комірі съ закотою носятъ дівчата. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закота — див. перешкода Словник синонімів Вусика