закрякати
Закря́кати, -чу, -чеш
гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Макс. (1849), 59. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закрякати — закря́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- закрякати — -крякаю, -крякаєш і -крячу, -крячеш, док. Почати крякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закрякати — ЗАКРЯ́КАТИ, кря́каю, кря́каєш і кря́чу, кря́чеш док. Почати крякати. Ворони на дзвіницю сіли і закрякали (Черемш., Тв., 1960, 255); Крук закрякав над його головою (Фр., VII, 1951, 405); Качки голосно закрякали і побралися на берег (Панч, III, 1956, 31). Словник української мови в 11 томах