1. Словник української мови Грінченка

закусити

Закусити

см. закушувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закусити — закуси́ти 1 дієслово доконаного виду затиснути зубами закуси́ти 2 дієслово доконаного виду поїсти Орфографічний словник української мови
  2. закусити — [закуситие] -ушу, -усиеш; нак. -си, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. закусити — I див. закушувати I. II див. закушувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. закусити — син. загризти, занюхати. Словник жарґонної лексики української мови
  5. закусити — КУСА́ТИ (ранити зубами, жалом, хоботком тощо); ГРИ́ЗТИ (сильно хапати зубами; сильно жалити); ПРОКУ́ШУВАТИ (зубами наскрізь); ЗАКУ́ШУВАТИ (здавлювати, захоплюючи зубами); ЖАЛИ́ТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), ШПИГА́ТИ, ЖИГА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. закусити — Закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, -ку́сять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. закусити — ЗАКУСИ́ТИ¹ див. заку́шувати¹. ЗАКУСИ́ТИ² див. заку́шувати². Словник української мови в 11 томах