закутуляти
Закутуля́ти, -ля́ю, -єш
гл. Задвигать ртомъ, плохо пережевывая пищу или перемѣщая во рту напитокъ. Налив чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув. Мир. ХРВ. 178.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закутуляти — закутуля́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- закутуляти — -яю, -яєш, док., діал. Почати кутуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закутуляти — ЗАКУТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., діал. Почати кутуляти. Знову налив [Порох] чарку і знову вилив у рот, закутуляв, ковтнув… (Мирний, II, 1954, 144). Словник української мови в 11 томах