закіль
За́кіль
нар. Пока. Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде. Мет. 37. Я в школі аж у трьох дяків учивсь, закіль навчивсь читання да писання. К. Дз. 232.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закіль — спол., діал. Поки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закіль — ЗА́КІЛЬ, спол., діал. Поки. Закіль знайшла прута, Пересердилася, А на свого миленького Змилосердилася (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- закіль — за́кіль (за́кім, за́нім) → заки (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- закіль — За́кіль, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)