залоскотати
Залоскота́ти, -чу́, -чеш
гл. Защекотать. Може вийшла русалонька матері шукати, а може жде козаченька, щоб залоскотати. Шевч. 26. Панночка загадочок не вгадала, русалочка панночку залоскотала. Чуб. III. 190.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залоскотати — залоскота́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- залоскотати — -очу, -очеш і рідко залоскотіти, -очу, -отиш, док. 1》 перех. і неперех.Злегка торкаючись тіла, викликати відчуття лоскоту. || Приємно подразнити (про запахи). || безос. 2》 перех. Лоскочучи, замучити, довести до смерті. 3》 перех. і без додатка, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залоскотати — залоскота́ло ко́ло се́рця кого. Комусь стало приємно, радісно від чогось. Вони (привітання) такі щирі й хороші, що мене аж коло серця залоскотало, коли вичитав їх (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
- залоскотати — ЗАЛОСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і рідко ЗАЛОСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. 1. перех. і неперех. Злегка торкаючись тіла, викликати відчуття лоскоту. Словник української мови в 11 томах