1. Словник української мови Грінченка

заляпотіти

Заляпотіти, -почу, -тиш

гл.

1) Захлопать (быстро, учащенно).

2) Закапать (учащенно).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заляпотіти — заляпоті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заляпотіти — ЗАЛЯПОТІ́ТИ, ти́ть, док. Почати ляпотіти. Десь заляпотіли голуби крилами (І. Багряний); Стежка гулькнула ліворуч, униз, попід вільхи, і наші босі ноги заляпотіли по пругкому прохолодному чорнозему (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах