1. Словник української мови Грінченка

залічити

Залічити, -чу, -чиш

гл.

1) Зачесть.

2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залічити — залічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залічити — див. залічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залічити — ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док. Словник синонімів української мови
  4. залічити — ЗАЛІЧИ́ТИ див. залі́чувати. Словник української мови в 11 томах