1. Словник української мови Грінченка

замет

Заме́т, -ту

м.

1) Сугробъ, заносъ снѣжный. Через пеньки, заметами біжить, ледве дише. Шевч. 88.

2) Плоскія, горизонтально лежащія бревна, которыя обоими концами вставляются в ґари двухъ столбовъ, составляя такимъ образомъ часть стѣны. Кіевск. и Подольск. г.

3) в-замет. Подрядъ. Питались всяких знахурок, так зрадниці в — замет брехали і тільки боки напихали, та заливались од чарок. Мкр. Г. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замет — заме́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. замет — Бархан, бурун, забоїна, занос, кучугура, намет, перевій (замет поперек дороги), перемет, переміть Словник синонімів Вусика
  3. замет — ЗАМІТ (снігу) кучугура, намет, (поперек шляху) перемет; П. купа. Словник синонімів Караванського
  4. замет — -у, ч. Наметена вітром кучугура снігу. || перен. Великі купи чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. замет — ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О. Словник синонімів української мови
  6. замет — Заме́т, -ме́ту; заме́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. замет — ЗАМЕ́Т, у, ч. Наметена вітром кучугура снігу. Проти.. сонця замети снігу біліють здалеки, як срібло (Н.-Лев., II, 1956, 398); Не вітер — буря над землею В замети клала білий сніг (Перв., II, 1958, 39); Віктор видерся на лижах на замет (Донч. Словник української мови в 11 томах
  8. замет — Дерев'яна фортеця невеликих розмірів з прясловою огорожею, яка виконана з горизонтальних пластин, закріплених у пазах стовпів. Архітектура і монументальне мистецтво