замолоду

Замолоду

нар. Въ молодости. Вони замолоду услужали людім, а тепер, звісно, постаріли, немочні тепер стали. Екатер. у. Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? Рудч. Ск. І. 162. Не дав їм Бог замолоду діток. Г. Барв. 188.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замолоду — за́молоду прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. замолоду — За молодих літ, на весні літ. Словник синонімів Караванського
  3. замолоду — присл. За молодих літ, у молоді роки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замолоду — За́молоду, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. замолоду — ЗА́МОЛОДУ, присл. За молодих літ, у молоді роки. — Не дивись, що я тепер така стала, — постаріла, понікчемніла; а замолоду була красива, швидка, весела… і на язик гостра (Мирний, III, 1954, 162); [Неофіт-раб:] До чого я дожився! Лихо тяжке!... Словник української мови в 11 томах