1. Словник української мови Грінченка

замордувати

Замордува́ти, -ду́ю, -єш

гл.

1) Замучить на смерть. А титара того... усяк мордували. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть та й запалють. А потім, замордувавши, голову йому одрубали. ЗОЮР. І. 265. Тисячі ще других замордували лютими муками. Стор. МПр. 49.

2) Измучить. Кінь замордований стоїть. Шевч. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замордувати — замордува́ти 1 дієслово доконаного виду замучити замордува́ти 2 дієслово доконаного виду надягти на морду коня повід діал. Орфографічний словник української мови
  2. замордувати — I див. замордовувати. II -ую, -уєш і замордати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Надягти на морду коня повід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замордувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати. Словник синонімів української мови
  4. замордувати — Замордува́ти, -морду́ю, -рду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. замордувати — ЗАМОРДУВА́ТИ¹ див. замордо́вувати. ЗАМОРДУВА́ТИ², у́ю, у́єш і ЗАМОРДА́ТИ, а́ю, а́єш. недок., перех., діал. Надягти на морду коня повід. Словник української мови в 11 томах