замужжю
Замужжю
нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замужжю — за́мужжю прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- замужжю — ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови