1. Словник української мови Грінченка

замулювати

Замулювати, -люю, -єш

сов. в. замулити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замулювати — заму́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замулювати — -ює, недок., замулити, -ить, док., перех. Заносити мулом, піском і т. ін. || безос. Замулювати (замулити) очі кому — вводити в оману, дурити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замулювати — заму́лювати / заму́лити о́чі кому. 1. Вводити в оману, дурити кого-небудь. (Варка:) Погнав (чоловік) у ярмарок телицю.., продав за вісімнадцять карбованців і всі гроші пропив... (Харько:) Що ж ти очі людям замулюєш? А очіпка хіба я тобі не купив? (М. Фразеологічний словник української мови