замуркотати
Замуркота́ти, -чу́, -чеш
гл.
1) Замурлыкать.
2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замуркотати — замуркота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- замуркотати — -очу, -очеш і замуркотіти, -очу, -отиш, док., перех. і неперех. Підсил. до замуркати. Великий тлумачний словник сучасної мови