1. Словник української мови Грінченка

замурувати

Замуровувати, -вую, -єш

сов. в. замурувати, -ру́ю, -єш, гл.

1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50.

2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замурувати — замурува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замурувати — див. замуровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замурувати — Замурува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)