1. Словник української мови Грінченка

замутитися

Замути́тися, -чуся, -тишся

гл.

1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Лебед. у. Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. Чуб. V. 674.

2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться. МВ. ІІ. 131.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замутитися — замути́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замутитися — -учуся, -утишся, док. 1》 Стати каламутним. 2》 перен. Вийти зі стану спокою; схвилюватися. || Порушитися (про тишу, спокій і т. ін.). 3》 чим, діал. Заручитися чим-небудь як приводом до якоїсь дії, справи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замутитися — душа́ замути́лась чия, у кого і без додатка. Хто-небудь втратив душевну рівновагу, спокій, стриманість і т. ін. Чи могла Варвара слухати нестерпну, пристрасну річ дівчини? Замутилась душа, аж потемніло в очах. Як вона сміє ставати матері наперекір? (К. Гордієнко). Фразеологічний словник української мови