1. Словник української мови Грінченка

замучити

Замучити, -чу, -чиш

гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили. Чуб. III. 353.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замучити — заму́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замучити — див. замучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замучити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  4. замучити — Заму́чити, -му́чу, -чиш, -чать; заму́ч, -му́чмо, -му́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)