замітити

Замітити

см. замічати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замітити — замі́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замітити — див. замічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замітити — ЗАПАМ'ЯТА́ТИ (зберегти, утримати в пам'яті), ЗАФІКСУВА́ТИ, ЗАТЯ́МИТИ розм.; ЗАКАРБУВА́ТИ, ЗАНОТУВА́ТИ (із сл. в пам'яті, в свідомості і т. ін.); ЗАМІ́ТИТИ розм. (беручи до уваги, закріплюючи в свідомості). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. замітити — ЗАМІ́ТИТИ див. заміча́ти. Словник української мови в 11 томах