замітник

Замітник, -ка

м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж. Шух. І. 183.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замітник — за́мітник іменник чоловічого роду відрубаний стовбур діал. Орфографічний словник української мови
  2. замітник — -а, ч., діал. Відрубаний стовбур дерева (завдовжки близько десяти метрів), що використовується для парканів або дерев'яної кладки стін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замітник — ЗА́МІТНИК, а, ч., діал. Відрубаний стовбур дерева (довжиною біля десяти метрів), що використовується для парканів або дерев’яної кладки стіп. Словник української мови в 11 томах