замітник
Замітник, -ка
м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж. Шух. І. 183.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замітник — за́мітник іменник чоловічого роду відрубаний стовбур діал. Орфографічний словник української мови
- замітник — -а, ч., діал. Відрубаний стовбур дерева (завдовжки близько десяти метрів), що використовується для парканів або дерев'яної кладки стін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замітник — ЗА́МІТНИК, а, ч., діал. Відрубаний стовбур дерева (довжиною біля десяти метрів), що використовується для парканів або дерев’яної кладки стіп. Словник української мови в 11 томах