заміття
Заміття, -тя
с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заміття — -я, с., зах. Кучугури снігу. Великий тлумачний словник сучасної мови