занедбання
Занедба́ння, -ня
с.
1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. К. ЧР. 134. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. К. ХП. 114.
2) — себе само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського. К. Бай. 144.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- занедбання — занедба́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- занедбання — -я, с. 1》 Дія за знач. занедбати 1). 2》 Те саме, що занедбаність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- занедбання — Занедба́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)