занедбання

Занедба́ння, -ня

с.

1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. К. ЧР. 134. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. К. ХП. 114.

2)себе само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського. К. Бай. 144.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занедбання — занедба́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. занедбання — -я, с. 1》 Дія за знач. занедбати 1). 2》 Те саме, що занедбаність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. занедбання — Занедба́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)