занивати
Занива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. занити, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе. Мет. 61. Згадаю Бога, засумую, подумаю, — заниє серце. К. Псал. 174.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- занивати — занива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- занивати — -ає, недок., рідко, занити, -ию, -иєш, док. 1》 перев. зі сл. серце.Починати нити, боліти від переживань, тривоги і т. ін. || безос. || за ким, по кому. Нудьгувати, переживати. 2》 тільки док. Почати нити, боліти. 3》 тільки док. Застогнати. Великий тлумачний словник сучасної мови