занудитися
Зану́ди́тися, -джуся, -дишся
гл.
1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. Лавр. 141.
2) лихом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось. Макс. (1849). 66.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- занудитися — зану́ди́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- занудитися — -уджуся, -удишся, док., заст. 1》 Почати нудитися, нудьгувати; вдатися в тугу, смуток. || за ким – чим. Скучити. 2》 Змучитися від бездіяльності або очікування кого-, чого-небудь, від нудьги. Великий тлумачний словник сучасної мови