занудитися

Зану́ди́тися, -джуся, -дишся

гл.

1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. Лавр. 141.

2) лихом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось. Макс. (1849). 66.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занудитися — зану́ди́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. занудитися — -уджуся, -удишся, док., заст. 1》 Почати нудитися, нудьгувати; вдатися в тугу, смуток. || за ким – чим. Скучити. 2》 Змучитися від бездіяльності або очікування кого-, чого-небудь, від нудьги. Великий тлумачний словник сучасної мови