занютувати
Занютува́ти, -ту́ю, -єш
гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- занютувати — ЗАНЮТУВА́ТИ див. занюто́вувати. Словник української мови у 20 томах