занютувати

Занютува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занютувати — ЗАНЮТУВА́ТИ див. занюто́вувати. Словник української мови у 20 томах