занівечити
Занівечити, -чу, -чиш
гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- занівечити — зані́вечити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- занівечити — -чу, -чиш, док., рідко. Те саме, що знівечити. Великий тлумачний словник сучасної мови