1. Словник української мови Грінченка

запакувати

Запако́вувати, -вую, -єш

сов. в. запакува́ти, -ку́ю, -єш, гл.

1) Укладывать, уложить, упаковывать, упаковать.

2) Заключить, запереть, сослать. Крав, поки таки запакували в острог. Харьк. Я його запакую в Сібір. Кв. ІІ. 210.

3) Задѣвать, задѣть, заложить куда-либо вещь такъ, что и найти ее трудно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запакувати — запакува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запакувати — див. запаковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запакувати — ЗАПАКУВА́ТИ див. запако́вувати. Словник української мови в 11 томах