1. Словник української мови Грінченка

запашіти

Запашіти, -шію, -єш

гл.

1) Пахнуть. З печі запашіло полум'я.

2) Издать теплоту. Земля так нагрілась, що аж запашіло від неї.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запашіти — запаші́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. запашіти — -шить, док., розм. 1》 Почати пашіти, виділяти великий жар. || безос. 2》 перен. Почервоніти, розчервонітися, стати гарячим (про обличчя, щоки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запашіти — ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. запашіти — ЗАПАШІ́ТИ, ши́ть, док., розм. 1. Почати пашіти, виділяти великий жар. Перед самим носом запашіла гаряча головешка (Вас., І, 1959, 297); // безос. У трубі забулькало, від неї запашіло жаром, вентиль дрібно задрижав (Шовк., Інженери, 1956, 241). 2. перен. Словник української мови в 11 томах