1. Словник української мови Грінченка

запертися

Запіра́тися, -ра́юся, -єшся

сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -решся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла. Шевч. 174.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запертися — запе́ртися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запертися — див. запиратися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запертися — запе́ртися використати усі потенційні можливості, силу волі тощо, щоб досягти бажаного результату (ст): Бо як був вітер, то треба було добре запертися, щоб втримати хоругов (Богачевський); О, йому таки багато людей говорили, що не зможе того доконати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. запертися — ЗАПЕ́РТИСЯ див. запира́тися¹. Словник української мови в 11 томах