1. Словник української мови Грінченка

запно

Запно

нар. Досадно, непріятно, обидно. Он за що йому запно! ЗОЮР. І. 22. Йому, бач, запно, що моя жінка краща, ніж його. Запно бува, як дитина в хаті наробить. Лебед. у. Як було за панщини заставляють у неділю робити, то й запно, а тепер сами собі роблять і байдуже. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запно — присл., діал. Неприємно, образливо. Великий тлумачний словник сучасної мови