1. Словник української мови Грінченка

запомагати

Запомага́ти, -га́ю, -єш

сов. в. запомогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь, поддерживать, поддержать, давать, дать помощь. Я запоміг їх худобою, землею. Н. Вол. у. Запомагав зубожене козацтво. К. ЦН. 173. Вони мене не запоможуть. Ном. № .

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запомагати — (кого) зарятовувати, помагати <�допомагати> кому; (біді) запобігати, зараджувати. Словник синонімів Караванського
  2. запомагати — див. допомагати; рятувати Словник синонімів Вусика
  3. запомагати — -аю, -аєш, недок., запомогти, -ожу, -ожеш, док., кому і заст. кого, розм. Те саме, що допомагати. Запомогти біді — допомогти тому, хто перебував у скрутному становищі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запомагати — запомага́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  5. запомагати — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
  6. запомагати — Запомага́ти, -мага́ю, -мага́єш; запомогти́, -мо́жу́, -мо́жеш; запомі́г, -помогла́, -могли́; запомі́гши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. запомагати — ЗАПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПОМОГТИ́, ожу́, о́жеш, док., кому і заст. кого, розм. Те саме, що допомага́ти. Я з найбільшою охотою, чим зможу, стану запомагати Вам у цьому ділі (Мирний, V, 1955, 358); Маю Вас повідомити... Словник української мови в 11 томах