запомин

Запо́мин, -ну

м. Забвеніе. Усе запомином і нетямом окрилось. К. МБ. II. 130. в запомин пустити. Забыть. К. Дз. 154.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запомин — -у, ч., діал. Забуття. Великий тлумачний словник сучасної мови