1. Словник української мови Грінченка

запорожець

Запорожець, -жця

м.

1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи.

2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Грин. III. 521. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Маркев. 133. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати. Св. п. КС. 1883. II. 399.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Запорожець — Запоро́жець прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. запорожець — див. воїн Словник синонімів Вусика
  3. запорожець — [запорожеиц'] -оз'ц'а, ор. -озцеим, м. (на) -озцеив'і /-оз'ц'у, мн. -оз'ц'і, -оз'ц'іў (козак) Орфоепічний словник української мови
  4. запорожець — див. запоріжці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ЗАПОРОЖЕЦЬ — • "ЗАПОРОЖЕЦЬ" - календар для народу. Видавався 1905 — 13 в Коломиї адвокатом, діячем русько-укр. радикальної партії К. Трильовським, а з 1908 — разом з громад.-культур. діячем І. Чупреем. 1-й випуск (всього — 8) мав назву "Отаман". "З." висвітлював сусп. Українська літературна енциклопедія
  6. запорожець — КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  7. запорожець — Запоро́жець, -ро́жця, -ро́жцю! -ро́жці, -ців і рідше запорі́жець, -рі́жця; -рі́жці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. запорожець — ЗАПОРО́ЖЕЦЬ див. запорі́жці. Словник української мови в 11 томах