запосягти
Запосяга́ти, -гаю, -єш
сов. в. запосягти́, -гну, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти. Г. Барв. 513.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me