започати

Започати

см. започинати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. започати — див. започинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. започати — започа́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. започати — ПОЧИНА́ТИ що, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИ до чого, ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯ за що, до чого, з інфін., ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ (ЗАХО́ДИТИСЯ) з інфін., без додатка, ЗАБИРА́ТИСЯ з інфін. Словник синонімів української мови
  4. започати — ЗАПОЧА́ТИ див. започина́ти. Словник української мови в 11 томах