1. Словник української мови Грінченка

запоїни

Запоїни, -їн

ж. мн. Обрядовое угощеніе отъ жениха родителей невѣсты и другихъ родственниковъ послѣ заручин и сопровождаемое положенными для этого пѣснями. Глуховск. у. МУЕ. III. 76. — дівоцькі = дівич-вечір. Чуб. IV. 214.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запоїни — -їн, мн., заст. Частування, яке влаштовує наречений для батьків та родичів нареченої після заручин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запоїни — запо́їни множинний іменник частування, яке влаштовує наречений для батьків та родичів нареченої після заручин розм. Орфографічний словник української мови
  3. запоїни — Запо́їни, -по́їн, -по́їнам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. запоїни — ЗАПО́ЇНИ, їн, мн., заст. Частування, яке влаштовує наречений для батьків та родичів нареченої після заручин. — Хто рано жениться, той не кається, — напосідався Семен; видко, вчорашні запоїни розохотили його до думки про весілля (Л. Укр., III, 1952, 668). Словник української мови в 11 томах