1. Словник української мови Грінченка

запрацювати

Запрацьовувати, -вую, -єш

сов. в. запрацювати, -цюю, -єш, гл. Зарабатывать, заработать, пріобрѣтать, пріобрѣсть трудомъ. Вес, думаю, що небудь запрацюю собі. Роботи не боюсь. МВ. І. 24. Я запрацювала корову. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запрацювати — див. запрацьовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запрацювати — запрацюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. запрацювати — ЗАРОБЛЯ́ТИ (мати право або домовленість на плату за виконану роботу), УРОБЛЯ́ТИ (ВРОБЛЯ́ТИ) розм., ЗАПРАЦЬО́ВУВАТИ рідко; ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ) (додатково, понад основний заробіток); ОТРИ́МУВАТИ, ОДЕ́РЖУВАТИ... Словник синонімів української мови
  4. запрацювати — ЗАПРАЦЮВА́ТИ див. запрацьо́вувати. Словник української мови в 11 томах