запрет
Запрет, -ту
м.
1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. н. п.
2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила. Новомоск. (Залюбовск.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запрет — моск. заборона Словник чужослів Павло Штепа