запрет

Запрет, -ту

м.

1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. н. п.

2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила. Новомоск. (Залюбовск.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запрет — моск. заборона Словник чужослів Павло Штепа