запрещати
Запреща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. запрети́ти, -щу, -тиш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш. Ном. № 6984.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запрещати — моск. забороняти забороняти, заборонити, позабороняти, заказувати, заказати, позаказувати Словник чужослів Павло Штепа