1. Словник української мови Грінченка

заприсягти

Заприсягати(ся), -гаю (-ся), -єш (-ся)

сов. в. заприсягти (-ся), -гну (-ся), -неш (-ся), гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заприсягти — див. заприсягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заприсягти — заприсягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заприсягти — ПРИСЯГА́ТИСЯ (твердо обіцяти здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою), ПРИСЯГА́ТИ, КЛЯ́СТИ́СЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИСЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИ рідше, ЗАКЛИНА́ТИСЯ розм., ШЛЮБУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. заприсягти — Заприсягну́ти і заприсягти́, -сягну́, -сягне́ш, -гну́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заприсягти — ЗАПРИСЯГТИ́ див. заприсяга́ти. Словник української мови в 11 томах